Консультації вчителя - реабілітолога

Комплекс фізичних вправ №1

1. Вправи на розвиток м'язових груп верхніх кінцівок.

2. Вправи на розвиток сили м'язів рук.

Дані вправи впроваджуються в роботі з дітьми з особливими потребами,які мають невираженні порушення опорно-рухового апарату. Вони спрямовані на покращення фізичних рухів верхнього плечового поясу за рахунок інтенсивного впливу на проміннево-зап'ясний, ліктьовий та плечовий суглоби.

Комплекс фізичних вправ №2

1. Вправи на розвиток м'язових груп нижніх кінцівок.

2. Вправи на координацію та розтягування м’язів ніг.

Дані вправи впроваджуються в роботі з дітьми з особливими потребами, які мають невираженні порушення опорно-рухового апарату. Вони спрямовані на покращення координації рухів та розвитку сили м’язів за рахунок активних рухів нижніх кінцівок.

Комплекс фізичних вправ №3

1. Тренування на розслаблення, для усунення спазмів, напруженості і судом.

2. Вправи на розтягування м'язів.

Дані вправи впроваджуються в роботі з дітьми з особливими потребами, які мають невираженні порушення опорно-рухового апарату. Вони спрямовані на розтягування м’язів за рахунок активних рухів верхніх та нижніх кінцівок.

Комплекс фізичних вправ №4-5

1. Вправи з різноманітних вихідних положень: голови, тулуба, кінцівок на місці.

2.Вправи на розвиток великих м'язових груп.

3.Вправи на розвиток сили м'язів.

Дані вправи впроваджуються в роботі з дітьми з особливими потребами, які мають невираженні порушення опорно-рухового апарату. Вони спрямовані на покращення координації рухів, покращення функцій кінцівок.

Комплекс фізичних вправ №6

1. Вправи на розвиток м'язових груп нижніх кінцівок.

2. Вправи на розвиток м'язових груп верхніх кінцівок.

Комплекс фізичних вправ №7

1.Вправи з м’ячем.

2. Вправи на розвиток сили м'язів рук.

3.Вправи на розвиток м’язів черевного пресу.

Дані вправи впроваджуються в роботі з дітьми з особливими потребами,які мають невираженні порушення опорно-рухового апарату. Фізичних рухі спрямовані на покращення сили рук за рахунок інтенсивного впливу на проміннево-зап'ясний, ліктьовий та плечовий суглоби ,а також на покращення м’язів черевного пресу.

Комплекс фізичних вправ №8

1.Вправи з гімнастичною палицею, хватом двома руками за плечима (на носках, на п'ятах), зберігаючи правильну поставу.2.Ходьба на носках, на п'ятах, на зовнішній стороні стопи, підібгавши пальці; перекатом з п'яти на носок.

3. Вправи на покращення координації рухів пальців, кінцівок.

Дані вправи впроваджуються в роботі з дітьми з особливими потребами,які мають невираженні порушення опорно-рухового апарату. Вони спрямовані на покращення постави за рахунок інтенсивного впливу на відновлення фізіологічних вигинів хребта, нормалізація функціонального стану м язів, підтримуючих хребет у вертикальному положенні та забезпечуючих його нормальну рухливість.

Комплекс фізичних вправ №9

1. Вправи на розвиток м'язових груп верхніх кінцівок.

2. Вправи на розвиток сили м'язів рук.

3.Вправи на розвиток сили м’язів плечей та трицепсу.

Дані вправи впроваджуються в роботі з дітьми з особливими потребами ,які мають невираженні порушення опорно-рухового апарату. Вони спрямовані на покращення сили м’язів рук, м’язів плечей та трицепсу фізичні рухи верхнього плечового поясу за рахунок інтенсивного впливу на м’язи рук, м’язів плечей ,та трицепсу.

Особливості фізичного навантаження, в зв'язку з перенесеними захворюваннями:

1. Ангіна: Після того, як пройшли запальні явища в зіві (почервоніння, припухлість і т.д.) і болю при ковтанні, при нормальній температурі, що тримається протягом 5-7 днів, загалом гарне самопочуття починати заняття через 6-10 днів , уникаючи різких охолоджень тіла. Фізичне навантаження знижена до мінімуму і зростає поступово.

2. Гострий бронхіт, гострі захворювання верхніх дихальних шляхів: При відсутності хрипів в легенях і кашлю, нормальній температурі, що тримається протягом декількох днів, і загальному задовільному стані, можна приступати до занять фізкультурою через 10-15 днів. Фізичне навантаження мінімальна, зростає поступово.

3. Вітряна віспа: Нормальна температура тримається не менше 7 днів, при відсутності хворобливих явищ в області дихальних шляхів, суглобів і шкіри, при хорошому загальному самопочутті. Займатися можна через 8-10 днів. Фізичне навантаження знижена до мінімуму і зростає поступово.

4. Запалення легенів: При повному одужанні (нормальна температура не менше 1 тижня, повна відсутність кашлю) до занять можна приступати через 2-3 тижні. Фізичне навантаження знижена до мінімуму і зростає поступово.

5. Грип: При повній відсутності таких симптомів хвороби з боку дихальних шляхів, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту та інших органів заняття фізичною культурою можна починати через 2-3 тижні. Уникати різких і раптових охолоджень дихальних шляхів. Фізичне навантаження мінімальна, зростає поступово.

6. Кір: Протягом 7 днів тримається температура нормальна, при стійкій діяльності кишечника, повній відсутності залишків висипань на шкірі, приступати до занять через 16-20 днів. Навантаження мінімальна і зростає поступово.

7. Хвороба Боткіна: Після виписки з лікарні починати індивідуальні заняття по закінченні 8 місяців Фізичне навантаження знижена до мінімуму і зростає поступово,

5. Гастроентерит і інші гострі розлади шлунково-кишкового тракту: Починати заняття фізичною культурою через 5-7 днів після проходження болю, нудоти, проносу і т.д. Дотримується харчової режим. Фізичне навантаження знижена до мінімуму і зростає поступово.

9. Дизентерія: Стілець нормалізувався (не менше 15 днів). При відсутності хворобливих відчуттів в області залоз і патологічних змін в сечі заняття починати через 1-1,5 місяців. Навантаження мінімальне, збільшувати протягом 2-3 місяців.

10. Отит (гострий): Нормальна температура тримається протягом тижня, хворобливі явища відсутні Починати заняття фізичною культурою через 16-20 днів. Дотримуватися обережності при заняттях плаванням.

11. Гострий апендицит: Після операції без ускладнень і виписці з лікарні приступати до занять через 35-40 днів, утримуючись від стрибків і занадто різких рухів.

Профілактика та корекція порушень постави і викривлення хребта у школярів

Пам'ятка для батьків і учнів загальноосвітніх установ

Постава - це звичне положення тіла людини в просторі, яке він приймає без зайвого напруження м'язів, тобто при правильній поставі хребет відчуває мінімальне навантаження. Кожна людина має свою, певну поставу. Провідними факторами, які визначають звичну позу людини, є стан і форма хребта, нахил таза і ступінь розвитку мускулатури. Правильна (нормальна) постава служить показником здоров'я і гармонійного фізичного розвитку людського організму. Форма хребта змінюється з віком.

Хребетний стовп має чотири фізіологічних вигину, два з них - шийний і поперековий відділи - звернені вперед (шийний і поперековий лордоз), а два інших - грудної і крижовий відділи - звернені назад (грудний і крижовий кіфоз). Завдяки цим фізіологічним вигинів хребетний стовп виконує ресорну функцію, захищає головний і спинний мозок від струсів, а також посилюється рухливість і міцність хребта.

Постава має нестабільний характер: може поліпшуватися або погіршуватися. Першим періодом ризику погіршення постави у школярів вважається перший рік навчання, а другим - період статевого дозрівання (8-14 років). Прогресування процесу порушення постави відбувається у фізично слабо розвинених дітей, після перенесених вірусних і інфекційних захворювань, при гіповітамінозах або зниженому харчуванні. Ці стани можуть викликати викривлення хребта.

Викривлення хребта буває трьох видів: наперед - патологічний лордоз, назад - патологічний кіфоз і бічне викривлення (сколіоз), яке в нормі не зустрічається. На відміну від фізіологічних, патологічні лордоз і кіфоз виражені різко або на місці фізіологічного лордозу виникає кіфоз і навпаки.

Сколіоз може бути вродженим (неправильний розвиток хребців і грудної клітини) і набутим: рахітіческій, паралітичний, травматичний, рефлекторний (при болях) і виникає найчастіше у дітей від 5 до 15 років.

Набутий сколіоз виникає у дітей внаслідок слабкого розвитку м'язової системи (м'язового корсету) і зв'язкового апарату, м'язової гіпотонії, ослабленні організму після перенесеної хвороби, коли для збереження правильної постави від дитини потрібна велика м'язова напруга. У більшості випадків сколіоз починається безсимптомно і тому тривалий час залишається непоміченим як для батьків, так і для дітей. Найбільш часто прояви набутого сколіозу починаються з того, що хребет злегка викривляється убік і кілька скручується при втомі м'язів спини; після відпочинку викривлення зникає. Прогресуванню викривлення сприяють: неправильна посадка (за партою, столом, у рояля), носіння важкого портфеля в одній руці, сумки або рюкзака на одному плечі, що посилює нерівномірне навантаження на хребет і м'язи спини. Згодом викривлення стає постійним, змінюються постава, форма грудної клітки. Рухливість хребта різко зменшується, дитина швидко втомлюється, скаржиться на м'язові і міжреберні болі. В особливо важких випадках формується горб (кіфосколіоз), порушується розташування внутрішніх органів (серця, легенів), що може ускладнювати їх функцію і знижувати працездатність.

Корекція сколіозу заснована на застосуванні загальнозміцнюючих та спеціальних лікувальних гімнастичних вправ (ЛФК), що виправляють форму хребта. Вони призначаються і проводяться під наглядом лікаря - ортопеда і методиста ЛФК. Іноді призначають носіння коректора постави або жорсткого корсета.

Профілактика сколіозу набагато ефективніше, ніж його лікування. Дітям при перших ознаках викривлення хребта після консультації лікаря слід створити режим, який полегшує навантаження на хребет, забезпечити харчування багате вітамінами і мінералами, рівну жорстку постіль, достатній сон, повітряні і сонячні ванни, рухливі ігри, з ними проводять щоденну ранкову гімнастику.

Школярів необхідно привчати до правильного положення за партою (столом), забезпечуючи хороше освітлення робочого місця, виховувати у них правильну поставу, відучувати від звички сутулитися. Всім дітям з початковими ознаками сколіозу слід неухильно виконувати призначені лікарем вправи, спрямовані на зміцнення м'язового корсету, м'язів плечового і тазового пояса, лікувальний масаж, плавання, що підтримують правильне положення хребта.

Сенсомоторное розвиток в гімнастиці

Людина з самого народження, завдяки сенсорному сприйняттю, пізнає навколишній світ і можливості свого тіла, навчається навичкам великої і дрібної моторики.

До сенсорному сприйняттю відносяться п'ять органів почуттів: зір, слух, нюх, смак і дотик.

Наприклад, за дрібну моторику відповідає дотик, яке дозволяє зрозуміти, де знаходяться пальці, кисті і руки, як вони рухаються, без постійного контролю над ними. Це здатність без зусиль намацати в кишені монети, зловити руками м'яч, зібрати волосся у хвіст та інше.

Також до органів почуттів відносяться ще три чутливості, що відповідають за велику моторику:

- кинестетическая - здатність сприймати і аналізувати руху власного тіла;

-пропріоцепцептівная - здатність сприймати і аналізувати інформацію про рухи і положення тіла в просторі, яка надходить від м'язів і суглобів;

- вестибулярна - здатність сприймати положення голови і тіла в просторі, а також спрямовані руху (прискорення, вібрація, обертання).

Процес сенсорного сприйняття інформації можна стимулювати за допомогою розвиваючих вправ. Завдяки цьому, у дитини буде поліпшуватися інтелектуальне, фізичне, психологічне розвиток.

Заняття спортом - кращий спосіб для пізнання навколишнього світу, отримання нової інформації і досвіду, вивчення можливостей свого тіла, розвитку дрібної і великої моторики. Саме тому сенсорний розвиток тісно пов'язане з моторним і об'єднано в загальне поняття сенсомоторного розвитку.

З цієї ж причини фізична активність в різних формах прояву рекомендується дітям з народження і вважається запорукою гармонійного розвитку та міцного здоров'я. Також спорт дуже важливий дітям з особливостями розвитку для подолання сенсорного дисбалансу і навчання керуванню своїм тілом.

Як гімнастика стимулює сенсомоторное розвиток?

Гімнастика - це самий гармонійний вигляд фізичної діяльності з усіх існуючих, оскільки вона одночасно розвиває всі здібності людини: силу, витривалість, швидкість, координацію, гнучкість, а також доступна для людей будь-якого віку і можливостей.

У гімнастичному залі є величезна різноманітність снарядів і предметів, які доступні дітям з перших кроків.

У гімнастики постійно задіюються органи чуття, що відповідають за вестибулярний апарат, координацію рухів, баланс, швидкість реакції, відчуття свого тіла в просторі і ланок тіла по відношенню один до одного. Завдяки цьому у дитини добре розвивається нервова система, дрібна й велика моторика, вміння точно володіти тілом, ліквідується сенсорний дисбаланс. Діти розкріпачуються, перестають бути незграбними, затиснутими, здобувають упевненість в собі. Також у них формується правильна постава і хода.

Крім того, різноманіття гімнастичних вправ стимулюють активний розвиток рухового інтелекту, логіки, мислення.

Лікувальні властивості гімнастичних вправ

Всі гімнастичні вправи різними способами стимулюють сенсорику дитини і комплексно впливають на його фізичний розвиток.

На смузі перешкод дитина вивчає різні способи для подолання гімнастичних модулів, в цей час у нього розвивається координація, баланс, сила, витривалість, кмітливість. Смуга перешкод одночасно є хорошим засобом для всебічної тренування, відпочинком від силового тренування і захоплюючим заняттям. Долаючи смугу перешкод, у дітей довго зберігається інтерес і мотивація, вони не відчувають навантаження.

Силові вправи на брусах, кільцях, поперечині, шведській стінці, канаті зміцнюють всі групи м'язів, але в першу чергу спину, прес, груди, руки, кисті. Сильні м'язи спини, рук, зап'ястя, вміння міцно тримати снаряд або гімнастичний предмет згодом допоможуть в навчанні навичкам дрібної моторики.

Вправи на бревне треніруют координацію, рівновагу, вестибулярний апарат, навчають правильній поставі і ході, а також розвивають концентрацію уваги, сміливість і впевненість в собі.

В цілому всі вправи на снарядах - це руху на нестійкою опорі, де необхідно задіяти всі групи м'язів для утримання рівноваги і швидко пристосовуватися до мінливих умов. Таким чином у дітей розвивається спритність і сила. Також на снарядах стимулюється безліч рецепторів на поверхні рук, які відповідають за дрібну моторику.\

Акробатичні елементи (перекиди, місток, стійка на руках, берізка, колесо) - ці вправи виконуються з обертаннями і вниз головою. Вони тренують сенсорну систему, а зокрема кинестетическую, пропріоцепцептівную і вестибулярну чутливості, які відповідають за координацію рухів, вестибулярний апарат, орієнтацію в просторі.

Стрибки на батуті - це теж відмінний спосіб для тренування вестибулярного апарату, спритності і балансу. Стрибки на батуті укріплюють м'язи всього тіла, вчать концентрації і заряджають яскравими емоціями.

Вправи з гімнастичними предметами: м'ячами, тактильними колами, обручами, скакалками, кубиками в поролоновою ямі. Вони використовуються для навчання стрибків і тренуванні різних груп м'язів. Розвивають дрібну і велику моторику, точність рухів, швидкість реакції і концентрацію уваги.

Функціональні гри в поролоновою ямі тренують витривалість і в той же час дуже подобаються дітям.

Фізичні вправи – запорука зміцнення здоров'я дитини.

З чого починати фізичне виховання дитини в сім'ї, як уберегти його від хвороб, зберегти і укріпити здоров'я, виховати звичку до щоденних занять фізичними вправами і як їх організувати – ці та подібні питання завжди хвилювали батьків.

Як правильно організувати заняття фізичними вправами вдома?

Заняття фізичними вправами повинні займати не більше 10 – 15 хвилин, але проводити їх слід регулярно (наприклад, через день), оскільки лише регулярність забезпечує оздоровчий ефект. Надмірні фізичні навантаження дитяті протипоказані, оскільки м'язи і кістки ще не сформовані повністю. Крім того, не рекомендується переходити до наступної вправи, якщо попередня не освоєна.

Де і як займатися фізичними вправами?

Для занять дитини фізичними вправами підійде будь-яке місце в кімнаті, яке слід звільнити від сторонніх предметів і небезпечних речей (стільців, табуретів, предметів, що б'ються). Бажано придбати мінімальний спортивний інвентар: скакалку, роликовий массажер, м'яч, гімнастичну палицю розміром 70-80см, еспандер для розвитку ще слабких дрібних м'язів кисті і пальців рук. Зберігати спортивний інвентар потрібно в спеціальному місці. Якщо можливо, проводьте заняття і на відкритому повітрі – у дворі, в найближчому парку. Для цього вам знадобляться футбольний або баскетбольний м'ячі. Візьміть з собою скакалки, невеликий м'яч для метання, ракетки і волан для бадмінтону. Взимку особливо корисні лижні вилазки і катання на санках – прекрасні засоби для оздоровлення, тренування сердечно – судинної і дихальної систем, м'язового апарату. Діти із задоволенням займаються фізичними вправами разом з батьками.Головне в залученні дитяти до занять фізичними вправами – особистий прикладдорослих - батьків, їх мудрість і терплячість.

ПОРАДИ БАТЬКАМ:

Підтримуйте інтерес дитини до занять фізичною культурою. Як ви відноситеся до фізичного розвитку, так і відноситиметься ваша дитина.Висока самооцінка – одна з потужних стимул - реакцій для дитяти виконувати будь-яку роботу, будь то домашні завдання або уранішня гігієнічна гімнастика. Підтримуйте в своїй дитині високу самооцінку – заохочуйте будь-яке його досягнення, і у відповідь ви отримаєте ще більше старання. На заняттях фізичною культурою необхідно витримувати єдину «лінію поведінки» обох батьків – не повинно бути протилежних розпоряджень (мама- «перестань бігати»; тато – «побігай ще хвилин п'ять»). Якщо це відбувається – ні про яке позитивне відношення дитяти до фізкультури мови бути просто не може.

Спостерігайте за поведінкою і станом свого малюка під час занять фізичними вправами. Інколи батьки не можуть зрозуміти, чому дитя вередує, не виконує, здавалося б, елементарних розпоряджень батьків. Причиною може бути і втома, та якесь приховане бажання (наприклад, дитина хоче швидше закінчити заняття фізкультурою, щоб поглянути цікаву телепередачу). Постарайтеся зрозуміти причину її негативних реакцій. Не жалійте часу і уваги на те, щоб встановити з нею душевний контакт.

ПРО РОЗВИТОК РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ МАЛЯТ

Розвиток рухових умінь малюка дозволяє одночасно формувати як його особисті якості (воля, наполегливість, кмітливість), так і привчати до дисципліни.Правильно організоване фізичне, зокрема рухове виховання, є запорукою формування у дитини звички до здорового способу життя.Пам'ятайте, що координація рухів у дітей раннього віку розвивається переважно під час гри та самостійної рухової діяльності.

• Важливо створити належні умови для того, щоб дитина могла вільно рухатися як вдома, так і на вулиці. Не варто стримувати природну активність малюка, краще надати йому можливість ходити, бігати, залізати на гірку таспускатися з неї, кидати м'яч та сніжки, копати лопаткою в пісочниці, возити за мотузочку іграшкові машинки тощо.

Ігрова рухова діяльність дитини є умовою поступового зміцнення її м'язів, удосконалення координації рухів, розвитку спритності.

• Не слід постійно оберігати малюка від можливих падінь, та ударів, весь час водити його за руку. Наслідком такого виховання, як правило, стає наступне відставання у розвитку рухової гімнастики дитини.

• Разом із тим даючи дитині певну свободу, потрібно вчити її бути обережною, спрямовувати її рухову активність на пізнання навколишнього середовища.

• У жодному разі не дорікайте дитині за її невдачі, невміння, незграбність. Виховуйте в малюка

цілеспрямованість та впевненість у собі.

• Повсякчас прагніть того, щоб рухові вправи, ігри та заняття приносили дитині радість і задоволення, тоді й успіхи будуть більш значними.

• Найкраще малюк досягає успіху, коли ви граєтеся разом із ним, а він вас наслідує.

• Під час фізичного виховання дитини обов'язково слід враховувати її індивідуальні психічні особливості. Якщо малюк за вдачею боязкий, невпевнений у собі, його треба постійно підбадьорювати, хвалити навіть за найменше досягнення.

• Занадто спокійну та неквапливу дитину доцільно частіше залучати до рухливої гри, зацікавлювати новою іграшкою чи вигадуванням якоїсь неординарної ситуації.

Фізкультурно-оздоровча робота вдома

Шановні батьки, піклуючись про фізичний розвиток, оздоровлення та загартовування Вашої дитини вдома, користуйтеся низкою наданих порад:

§ Привчайте дитину до дотримання вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних та культурно-гігієнічних вимог.

§ Виконуйте щоденно разом з дитиною ранкову гімнастику, проводьте загартувальні процедури, виходьте на прогулянку.

§ Облаштуйте в квартирі спортивний куточок.

§ Розвивайте в дитини вміння виконувати вправи з основних рухів - вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, утриманні рівноваги, виконанні вправ із м'ячем.

§ Грайте разом з дитиною в рухливі та спортивні ігри, які сприяють розвитку гнучкості, швидкості, спритності, зокрема на свіжому повітрі.

§ Організовуйте у вихідні дні пішохідні прогулянки, туристичні походи.

§ Катайтеся разом з дитиною на санчатах, ковзанах, лижах, велосипедах, роликах, грайте в бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей, в ігри з м'ячем, стрибайте через скакалку тощо.

§ Плавайте та грайте разом на воді в теплу пору року, а також привчайте дитину приймати літній душ - це сприяє загартовуванню організму та зміцненню нервової системи.

§ Піклуйтеся про забезпечення дитячого організму необхідними вітамінами, зокрема у весняну пору року. Вводьте до щоденного раціону дітей сезонні овочі та фрукти.

§ Беріть участь разом з дитиною у святах, розвагах, Днях здоров'я, які проводять у дитячому садку.

§ Відвідуйте батьківські збори, конференції, лекції з питань фізичного виховання дітей, організовані педагогами дошкільного навчального закладу. Дотримуйтеся наданих під час цих заходів рекомендацій.

Використання вправ для покращення рухливості

Використання вправ для розвитку дрібної моторики у дітей з особливими освітніми потребами