Консультації вчителя - логопеда

Фрагмент логопедичного заняття на тему «Автоматизація звуку [С] в складах». Мета заняття – повторити правильний артикуляційний уклад та закріпити правильну вимову поставленого звуку [с] у відкритих та закритих складах. Починати заняття рекомендуємо з виконання вправ артикуляційної гімнастики, яка надана в цікавій ігровій формі. Для того, щоб вимовляти різні звуки правильно органи артикуляції (губи, язик, м'яке піднебіння, нижня щелепа), повинні бути досить рухливими. У процесі того, як дитина вчиться говорити, сила, точність рухів цих органів поступово розвиваються, а сама мова стає більш виразною, диференційованою. Прискорити цей процес можна тільки постійними тренуваннями органів мовлення. Комплекс вправ починається з більш легких для виконання дітьми і закінчуватися найбільш складними. Виконувати артикуляційну гімнастику потрібно два рази на день. Один і той же комплекс може повторюватися до тих пір, поки дитина не навчиться виконувати всі вправи досить добре. Неймовірно важливо ні в якому разі не загострювати увагу дитини на те, що вона невірно виконує той чи інший рух. Тільки хвалити! Але при необхідності - м'яко поправляти невірні рухи за допомогою фраз типу: «трішки не так, а ось як», при цьому потрібно ще раз показати, як саме слід виконати вправу або вимовляти певний звук. Тільки за цієї умови заняття дасть необхідні результати.

Надане заняття призначене для дітей з порушенням мовлення, може також використовуватись для занять з дітьми з порушенням пізнавальної сфери на етапі автоматизації звуку [с] у складах.

Наданий фрагмент заняття з автоматизації звуку [Ш] призначений для відпрацювання правильної вимови поставленого звуку у складах. Починати заняття рекомендуємо з виконання артикуляційної гімнастики, яка сприяє укріпленню м’язів органів артикуляції, виробляє їх рухливість та сприяє формуванню артикуляційних укладів, необхідних для правильної звуковимови.

На етапі автоматизації головна мета – домогтися правильної вимови поставленого звуку у всіх формах мови: в складах, словах, реченнях і у самостійному мовленні. І легше та доступніше все це відбувається в грі, в ігрових вправах. На етапі автоматизації звуків особливу увагу батьків слід звертати на необхідність постійного контролю над поставленими звуками, так як тонус артикуляційної мускулатури все ще ослаблений, і "зламати" старий мовленнєвий стереотип буває дуже важко.

Надане заняття призначене для дітей з порушенням мовлення, може також використовуватись для занять з дітьми з порушенням пізнавальної сфери. Автоматизацією поставлених звуків рекомендуємо займатися з дитиною щодня, а артикуляційну гімнастику виконувати двічі на день.

Фрагмент логопедичного заняття на тему «Автоматизація звуку [Л ] в складах». Мета заняття - закріплювати правильну та чітку вимову звуку [Л] у закритих та відкритих складах, навички самоконтролю за власним мовленням формувати позитивну мотивацію до логопедичних занять. Вимову поставленого звуку [л] спочатку слід закріпити в простіших позиціях (закритий склад), а потім переходити до складніших (відкритий склад, сполучення з іншими приголосними звуками тощо). Автоматизація звука – це доведення його вимови дитиною до автоматизму за допомогою виконання регулярних мовленнєвих тренувань – логопедичних вправ та ігор.

Склади та слова під час автоматизації дитина повинна повторювати за дорослим або по картинках (на яких зображений предмет на заданий звук). Як тільки дитина з легкістю почне виконувати один вид логопедичних вправ, слід відразу переходити до іншого – більш складного. Також для ще кращого відпрацювання правильної вимови звуку варто повертатись до опрацьованого раніше матеріалу.

Фрагмент логопедичного заняття на тему «Автоматизація звуку [л] в словах», мета якого – повторити правильний артикуляційний уклад та закріпити правильну вимову поставленого звуку [л] у словах. Починати заняття рекомендуємо з виконання вправ артикуляційної гімнастики, яка надана в цікавій ігровій формі. Комплекс вправ починається з більш легких для виконання дітьми і закінчуватися найбільш складними. Виконувати артикуляційну гімнастику потрібно два рази на день. Один і той же комплекс може повторюватися до тих пір, поки дитина не навчиться виконувати всі вправи досить добре.

Надане заняття призначене для дітей з порушенням мовлення, може також використовуватись для занять з дітьми з порушенням пізнавальної сфери на етапі автоматизації звуку [л] у словах.

Наданий фрагмент заняття з автоматизації звуку [р] призначений для відпрацювання правильної вимови поставленого звуку у складах. Починати заняття рекомендуємо з виконання артикуляційної гімнастики, яка сприяє укріпленню м’язів органів артикуляції, виробляє їх рухливість та сприяє формуванню артикуляційних укладів, необхідних для правильної звуковимови.

На етапі автоматизації головна мета – домогтися правильної вимови поставленого звуку у всіх формах мовлення: в складах, словах, реченнях та у самостійному мовленні. І легше та доступніше все це відбувається в грі, в ігрових вправах. На етапі автоматизації звуків особливу увагу батьків слід звертати на необхідність постійного контролю над поставленими звуками, тому що тонус артикуляційної мускулатури все ще ослаблений, і "зламати" старий мовленнєвий стереотип буває дуже важко.

Фрагмент логопедичного заняття на тему «Автоматизація звуку [с ] в словах», мета якого - закріплювати правильну та чітку вимову звуку [с] у словах, навички самоконтролю за власним мовленням, формувати позитивну мотивацію до логопедичних занять. Автоматизація звука – це доведення його вимови дитиною до автоматизму за допомогою виконання регулярних мовленнєвих тренувань – логопедичних вправ та ігор.

Слова під час автоматизації звуку дитина повинна повторювати за дорослим або називати по картинках, на яких зображений предмет на заданий звук. Як тільки дитина з легкістю почне виконувати один вид логопедичних вправ, слід відразу переходити до іншого – більш складного. Також для ще кращого відпрацювання правильної вимови звуку варто повертатись до опрацьованого раніше матеріалу.

Фрагмент логопедичного заняття на тему «Автоматизація звуку [ш ] в словах», мета якого - закріплювати правильну та чітку вимову звуку [ш] у словах, навички самоконтролю за власним мовленням, формувати позитивну мотивацію до логопедичних занять. Автоматизація звука – це доведення його вимови дитиною до автоматизму за допомогою виконання регулярних мовленнєвих тренувань – логопедичних вправ та ігор.

Наданий фрагмент заняття з автоматизації звуку [л] призначений для відпрацювання правильної вимови поставленого звуку у словах та логопедичних чистомовках. Починати заняття рекомендуємо з виконання артикуляційної гімнастики, яка сприяє укріпленню м’язів органів артикуляції, виробляє їх рухливість та сприяє формуванню артикуляційних укладів, необхідних для правильної звуковимови.

На етапі автоматизації головна мета – домогтися правильної вимови поставленого звуку у всіх формах мовлення: в складах, словах, словосполученнях, чистомовках, реченнях, скоромовках та у самостійному мовленні. І легше та доступніше все це відбувається в грі, в ігрових вправах. На етапі автоматизації звуків особливу увагу батьків слід звертати на необхідність постійного контролю над поставленими звуками, тому що тонус артикуляційної мускулатури все ще ослаблений, і "зламати" старий мовленнєвий стереотип буває дуже важко.

Фрагмент логопедичного заняття на тему «Автоматизація звуку [с ] в чистомовках», мета якого - закріплювати правильну та чітку вимову звуку [с] у словах та чистомовках, навички самоконтролю за власним мовленням, формувати позитивну мотивацію до логопедичних занять. Автоматизація звука– це доведення його вимови дитиною до автоматизму за допомогою виконання регулярних мовленнєвих тренувань – логопедичних вправ та ігор. В багатьох дослідах показано, що з моменту появи того чи іншого звуку в дитини, тобто його першої правильної вимови, до включення його в мовлення проходить досить великий проміжок часу. Він продовжується 30-45 і більше діб та має свої особливості. Спочатку новий звук використовується паралельно зі старим, який був його замінювачем, при цьому попередній звук використовується частіше, ніж новий. В подальшому новий звук починає використовуватись частіше, а через деякий час він повністю відтісняє старий неправильний звук. Щоб прискорити етап автоматизації звуку, всі завдання пропонуються в цікавій ігровій формі, що сприяє зацікавленості дитини, попереджує її перевтому.

Фрагмент логопедичного заняття на тему «Автоматизація звуку [ш ] в чистомовках», призначений для занять з дітьми з порушенням мовлення, може також використовуватись для занять з дітьми з порушенням пізнавальної сфери. Мета заняття - закріплювати правильну та чітку вимову звуку [ш] у словах та чистомовках, навички самоконтролю за власним мовленням, формувати позитивну мотивацію до логопедичних занять. Автоматизація звука– це доведення його вимови дитиною до автоматизму за допомогою виконання регулярних мовленнєвих тренувань – логопедичних вправ та ігор. В багатьох дослідах показано, що з моменту появи того чи іншого звуку в дитини, тобто його першої правильної вимови, до включення його в мовлення проходить досить великий проміжок часу. Він продовжується 30-45 і більше діб та має свої особливості. Спочатку новий звук використовується паралельно зі старим, який був його замінювачем, при цьому попередній звук використовується частіше, ніж новий. В подальшому новий звук починає використовуватись частіше, а через деякий час він повністю відтісняє старий неправильний звук. Щоб прискорити етап автоматизації звуку, всі завдання пропонуються в цікавій ігровій формі, що сприяє зацікавленості дитини, позитивному емоційному забарвленню занять, попереджує перевтому.

Автоматизацією поставлених звуків рекомендуємо займатися з дитиною щодня, а артикуляційну гімнастику виконувати двічі на день.

Автоматизація звуку – це закріплення правильності рухів органів артикуляції в процесі вимови того чи іншого звуку. Як правило, у дитини, яка вимовляє звук неправильно, вже склалася звичка дефектної вимови. І навіть коли сам по собі звук поставлений, в контексті промови він крихкий. Автоматизуючи звук у мовленні, ми позбавляємося від негативного стереотипу та закріплюємо новий, правильний.

На жаль, процес автоматизації звуку може затягнутися: дитині довго не вдається правильно вимовляти поставлений звук в складах, словах та фразах. Багаторазове повторення одного та того ж мовного матеріалу стомлює малюка. У нього знижується інтерес до занять, що веде до погіршення результатів корекційної роботи. Щоб підвищити інтерес дітей до логопедичних занять, ми використовуємо різноманітні творчі завдання та дидактичний матеріал.

Наданий фрагмент заняття з автоматизації звуку [р] призначений для відпрацювання правильної вимови поставленого звуку у словах. Заняття рекомендоване для дітей з порушенням мовлення, може також використовуватись для занять з дітьми з порушенням пізнавальної сфери. Автоматизацією поставлених звуків рекомендуємо займатися з дитиною щодня, а артикуляційну гімнастику виконувати двічі на день.

ФРАГМЕНТ ЗАНЯТТЯ З АВТОМАТИЗАЦІЇ ЗВУКУ [Л]

Наданий фрагмент заняття з автоматизації звуку [л] призначений для відпрацювання правильної вимови поставленого звуку у реченнях. Заняття рекомендоване для дітей з порушенням мовлення, може також використовуватись для занять з дітьми з порушенням пізнавальної сфери.

Автоматизація звуку – це закріплення правильності рухів органів артикуляції в процесі вимови того чи іншого звуку. Як правило, у дитини, яка вимовляє звук неправильно, вже склалася звичка дефектної вимови. Автоматизуючи звук у мовленні, ми позбавляємося від негативного стереотипу та закріплюємо новий, правильний. Це і справді важка робота - не тільки навчитися вимовляти звук правильно (а це значить опанувати вірне положення губ, язика, завчити артикуляційну позу), але і вставляти його в слова (а це значить правильно знаходити місце звуку, перемикати артикуляцію) і користуватися потрібним звуком в мовленні (можливо тільки при повній автоматизації звуку, виробленні нового умовного рефлексу, узгодженій роботі дихання, голосу, артикуляції, розвиненій мовленнєвослуховій пам'яті, зрілого рівня самоконтролю і добре розвиненого фонематичного слуху).

На жаль, процес автоматизації звуку може затягнутися: дитині довго не вдається правильно вимовляти поставлений звук у словах, фразах, реченнях. Багаторазове повторення одного та того ж мовного матеріалу стомлює малюка. У нього знижується інтерес до занять, що веде до погіршення результатів корекційної роботи. Щоб підвищити інтерес дітей до логопедичних занять, ми використовуємо різноманітні ігрові прийоми та творчі завдання.

Автоматизацією поставлених звуків рекомендуємо займатися з дитиною щодня, а артикуляційну гімнастику виконувати двічі на день. Крім того, батьки обов'язково потрібні закріплювати новий звук не тільки під час логопедичних занять, але і вдома, на вулиці, в гостях, в процесі домашньої роботи. Переглянути заняття у форматі відео Ви можете за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=yry2_xauo1w

ФРАГМЕНТ ЛОГОПЕДИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

«АВТОМАТИЗАЦІЯ ЗВУКУ [С ] В ЧИСТОМОВКАХ ТА РЕЧЕННЯХ»

Представляємо фрагмент логопедичного заняття на тему «Автоматизація звуку [с ] в чистомовках та реченнях», призначений для занять з дітьми з порушенням мовлення, може також використовуватись для занять з дітьми з порушенням пізнавальної сфери.

Автоматизація звука – це доведення його вимови дитиною до автоматизму за допомогою виконання регулярних мовленнєвих тренувань – логопедичних вправ та ігор.

Залучення батьків є важливим моментом на всіх етапах оволодіння правильною звуковимовою! Якщо батьки дитини бачать, що період автоматизації затягується, висновок один - поза корекційних занять немає потрібного підкріплення! Обов'язково потрібно закріплювати новий звук не тільки на заняттях у логопеда, але і вдома, в повсякденному житті.

ФРАГМЕНТ ЛОГОПЕДИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

«АВТОМАТИЗАЦІЯ ЗВУКУ [ш ]»

Мета наданого фрагменту логопедичного заняття на тему «автоматизація звуку [ш ]» - закріплювати правильну та чітку вимову звуку [ш] у реченнях, навички самоконтролю за власним мовленням, формувати позитивну мотивацію до логопедичних занять. У процесі автоматизації звук послідовно проходить кілька етапів, які порушуватиі ні в якому разі не можна. Якщо ще не усталена вимова поставленого звуку в словах у повільному темпі, з можливими підказками, зупинками, вимовою по складах - дитина однозначно не зможе вимовити ні речення, ні віршик, ні скоромовку. Це дуже важливо! У такому випадку рекомендуємо повернутися до попередніх занять та продовжити автоматизувати поставлений звук у словах, чистомовках.

На етапі автоматизації звуку (особливо в реченнях, самостійному мовленні) батьки повинні оточити дитину «звуковим підкріпленням». Це означає, що вся сім'я (тато / бабуся / брати / сестри) ознайомлені, над якими звуками ведеться робота! Батьки паралельно вторять дитині (на вулиці, в гостях, в кіно), перебільшуючи артикуляцію потрібного звуку: наприклад, дитина каже: «Купи масінку». Батьки виправляють: «маШШШШинку». Зазвичай через кілька тижнів дитина починає сама відстежувати, де прозвучало неправильно, і сама виправляється. Тоді від дорослих потрібно закріплювати новий стереотип схваленням і похвалою.

ФРАГМЕНТ ЗАНЯТТЯ З АВТОМАТИЗАЦІЇ ЗВУКУ [Р]

Наданий фрагмент заняття з автоматизації звуку [р] призначений для відпрацювання правильної вимови поставленого звуку у словах та логопедичних чистомовках. Починати заняття рекомендуємо з виконання артикуляційної гімнастики та дихальних вправ. Регулярні заняття дихальною гімнастикою сприяють вихованню правильного мовленнєвого дихання з подовженим, поступовим видихом, що дозволяє отримати запас повітря для промовляння різних за довжиною фраз, покращує артикуляцію і звуковимову.

На етапі автоматизації головна мета – домогтися правильної вимови поставленого звуку у всіх формах мовлення: в складах, словах, словосполученнях, чистомовках, реченнях, скоромовках та у самостійному мовленні. І легше та доступніше все це відбувається у грі, в ігрових вправах. На етапі автоматизації звуків особливу увагу батьків слід звертати на необхідність постійного контролю над поставленими звуками, адже самоконтроль у дитини ще не сформований.

Шановні батьки!

Для того, щоб вимовляти різні звуки правильно органи артикуляції (губи, язик, м'яке піднебіння, нижня щелепа), повинні бути досить рухливими. У процесі того, як дитина вчиться говорити, сила, точність рухів цих органів поступово розвиваються, а сама мова стає більш виразною, диференційованою. Прискорити цей процес можна тільки постійними тренуваннями органів мовлення.

Саме на це і спрямована низка спеціальних вправ для зміцнення і розвитку рухливості язика, губ, щік, вуздечки.

Артикуляційна гімнастика для дітей переслідує мету навчити дитину говорити правильно.

Однак існують деякі особливості проведення такої гімнастики саме для дітей дошкільного віку, пов'язані з їх функціональними особливостями. Оскільки такі діти швидко втомлюються і, як наслідок цього, втрачають інтерес до занять, кожна з вправ комплексу не повинно тривати більше 3-5 хвилин.

Якщо дотримуватися данної умови, артикуляційна гімнастика для дошкільнят може з успіхом проводитися три-чотири рази на день.

Є ще кілька умов проведення гімнастики для органів мовлення, які обумовлені віком аудиторії.

По перше, всі вправи повинні проходити в ігровій формі. Це полегшує дітям розуміння того, що ви від них хочете.

По-друге, комплекс вправ завжди повинен починатися з більш легкого для виконання дітьми і закінчуватися найбільш складним. Якщо необхідно з метою розвитку навичок додати якусь нову вправу, то воно повинно перший раз з'явитися в комплексі в останню чергу, після повторення вже добре відпрацьованих навичок.

Один і той же комплекс може повторюватися до тих пір, поки дитина не навчиться виконувати всі вправи досить добре.

Виконується артикуляційна гімнастика для дошкільнят по-особливому:

- дитина повинна сидіти перед дорослим на жорсткому зручному стільці, так як його спина при цьому повинна бути прямою, а руки і ноги - не напружені.

- особа дорослого має бути прямо перед обличчям дитини, в центрі його уваги. Не можна допускати ситуації, коли дитина почне відводити погляд убік.

- бажано, щоб у приміщенні, де проводяться вправи, було настінне дзеркало.

- окремі вправи вимагають того, щоб дитина могла бачити, як вона виконує ті чи інші вправи язиком і губами або спостерігати за іншими дітьми, як вони виконують їх.

Неймовірно важливо ні в якому разі не загострювати увагу дитини на те, що вона невірно виконує той чи інший рух.

Тільки хвалити! Але при необхідності - м'яко поправляти невірні рухи за допомогою фраз типу: «трішки не так, а ось як», при цьому потрібно ще раз показати, як саме слід виконати вправу.

Хвалити і підбадьорювати! Дитина повинна повірити в себе! Тільки за цієї умови артикуляційна гімнастика для дасть необхідні результати.

Загальний комплекс вправ артикуляційної гімнастики допоможе виробити і розвинути повноцінні рухи, що важливо для правильного відтворення мовних звуків.

Комплекс артикуляційних вправ включає статичні та динамічні завдання.

Статичні вправи:

Пташенята. Відкрити широко рот, при цьому мова лежить нерухомо.

Лопаточка. Рот повинен бути відкритий, висунути язик, розслабити його і в

широкому положенні опустити на нижню губу.

Парканчик . Усмішка при зімкнутих зубах.

Чашечка. Широко відкрити рот. Висунути язик, піднявши при цьому передній

і бічний краю. Мова не повинен торкатися зубів.

Жало (голка). Висунути вперед вузький напружений язик.

Гірка. Спинку язика підняти вгору, кінчик при цьому повинен щільно впертися

в нижні різці.

Грибок. До піднебіння присмоктатися язик.

Динамічні вправи:

Маятник. Злегка відкрити рот і розтягнути губи в посмішку. Кінчиком язика

по черзі доторкатися до куточків рота.

Футбол. Рот повинен бути закритий. Напруженим язиком по черзі впиратися то

в одну, то в іншу щоку.

Чищення зубів. Закрити рот. Обводити язиком по колу між зубами та губами.

Конячка. Язик присмоктатися до піднебіння, потім клацнути язиком. Цокати

сильно і повільно.

Смачне варення. Відкрити рот і облизати язиком верхню губу.

Рекомендації

По-перше, гімнастику артикуляції слід виконувати щодня. Це сприяє якісному засвоєнню і закріпленню вироблюваних навичок у дітей. Рекомендується робити артикуляційні вправи три або чотири рази на день, приблизно по 5 хвилин. Не потрібно навантажувати дитину великою кількістю нових вправ відразу. Цілком достатньо за один раз 2-3 вправ.

По-друге, вправа виконується не один, а кілька разів (близько п'яти). Статичні вправи слід робити по 10-15 секунд.

По-третє, необхідно грамотно підходити до відбору вправ і враховувати традиційну послідовність: від простого - до складного. Проводити артикуляційні вправи для дітей 3-4 років краще в ігровій формі, весело і емоційно.

По-четверте, нові вправи треба вводити поступово, по одному. Потрібно не забувати повторювати і закріплювати пройдений матеріал. Не слід приступати до нових вправ, якщо попередні завдання виконуються не дуже добре. Відпрацьовувати старий матеріал можна з новими ігровими прийомами.

І, по-п'яте, гімнастику артикуляції краще виконувати сидячи. В даному положенні у дітей не напружується тіло, руки і ноги. Дітям буде легше виконувати нові завдання, якщо вони будуть бачити себе і керівника. Для цього буде потрібно настінне дзеркало. Можна починати гімнастику з вправ для губ.

У комплекс артикуляційних вправ повинні входити як статичні, так і динамічні завдання.

Формування правильної звуковимови у дітей можливе завдяки мовленнєвому (фонематичному) слуху, мовленнєвому диханню та артикуляції.

Мовленнєвий (фонематичний) слух

Для того, щоб навчитись правильно вимовляти звуки, дитина повинна точно сприймати їх на слух. Здатність правильно чути, впізнавати та розрізняти звуки називається мовленнєвим (або фонематичним) слухом. Мовленнєвий слух можна порівняти з музичним. Завдяки музичному слуху дитина може відрізнити один музичний звук від іншого, а завдяки мовленнєвому слуху вона розпізнає звуки рідної мови і розрізняє їх між собою.

Саме з допомогою мовленнєвого слуху дитина вчиться вимовляти звуки. Коли дитина чує певний звук, вона намагається його відтворити, інтуїтивно підбираючи для цього різні варіанти вимови. Якщо ж звук вийшов неточним, мовленнєвий слух дитини «не приймає» його. І дитина продовжує шукати нові способи вимови цього звуку.

У деяких дітей мовленнєвий слух від початку не розвинений (фонематичний недорозвиток мовлення). З цієї причини вони не можуть навчитись правильно вимовляти звуки, так як не можуть оцінити, чи співпадає їх вимова з загальноприйнятою (нормативною). Інакше кажучи, вони «неточно» чують те, що вимовляють самі, а також те, що вимовляють оточуючі. Слід зауважити, що це не пов’язано з загальним зниженням у дитини фізіологічного слуху. Хоч за певних обставин логопед може порекомендувати перевірити і його.

Мовленнєве дихання

Наступною необхідною умовою для формування правильної звуковимови є правильне мовленнєве дихання, або, як кажуть логопеди, мовленнєвий видих.

При вимові майже всіх звуків рідної мови мовленнєвий видих має бути спрямований і здійснюватись через рот (без частковими попадання у ніс). Виключенням є два «носових» звука [м] та [н].

Мовленнєвий видих слід не просто спрямувати в рот, а й направити в певне місце артикуляційного апарату, яке знаходиться ближче до виходу з ротової порожнини, ніж те місце, де утворюється звук. Це пов’язано з тим, що саме повітряний струмінь під час проходження між органами артикуляції створює звучання звуків. Якщо ж мовленнєвий видих налаштований інакше, послаблений, він не досягне місця творення звуку і звук буде неповноцінним.

Артикуляція

Після того, як повітря потрапило у рот дитини, його артикуляційні органи займають певні положення, необхідні для вимови конкретних звуків. Такі положення в логопедії називаються артикуляцією звуків. При неправильній артикуляції звук буде неточним.

Отже, ми з’ясували, що для успішного формування правильної звуковимови у дітей необхідна злагоджена робота трьох аспектів: мовленнєвого (фонематичного) слуху, мовленнєвого дихання та артикуляції. Якщо у Вас є сумніви щодо нормативного формування звуковимови у дитини, Ви можете скористатись послугами логопеда. Логопед проведе логопедичне обстеження дитини та підкаже найоптимальніші шляхи для попередження або ж подолання мовленнєвих порушень.

Консультація для батьків

Заїкання — не лише порушення мовлення, а й захворювання всього організму. Тому поряд з логопедичною корекційною роботою дитина із заїканням потребує спеціального загальнозміцнювального лікування. Як показують наукові дослідження, заїкуватість можна розглядати як частковий вид неврозу — логоневроз (порушення темпу, ритму, плинності мовлення, викликане судомами м'язів мовного апарату). При заїканні у мовленні спостерігаються вимушені зупинки або повторення окремих звуків та складів унаслідок функціонального порушення діяльності вищої нервової системи. Порушення взаємодії та рівноваги процесів збудження і гальмування в головному мозку викликають неконтрольовані імпульси, які діють на весь організм та на зони звуковідтворення.

Будьте уважні! Не пропустіть перших ознак заїкання! Відразу ж зверніться до спеціаліста, якщо ваш малюк:

♦ вживає перед окремими словами зайві звуки (а,і);

♦ повторює перші склади та цілі слова на початку фрази;

♦ робить вимушені зупинки в середині слова, фрази;

♦ зазнає труднощів на початку мовлення.

Заїкання виникає, зазвичай, у віці від 2 до 5 років, коли відбувається інтенсивне становлення мовлення дитини. У системі інших нервових процесів мовлення є найбільш уразливим, тож різні навантаження на нервову систему так чи інакше впливають на мовлення дитини.

Малюк легко збуджується, а збудження призводить до виникнення судом.

Хлопчики заїкаються утричі частіше, ніж дівчатка.

Поради логопеда

1. Для виправлення заїкання слід впливати і на мовлення дитини, й на її організм загалом.

2. Порадьтеся з лікарями (психіатром, невропатологом, терапевтом).

3. Зміцнюйте та оздоровлюйте малюка.

4. Створіть спокійну, доброзичливу атмосферу в родині та в середовищі дитини.

5. Започаткуйте режим дня з обов'язковим дво-три-годинним денним та нічним (10-12 годин) сном.

6. Вилучіть з життя дитини агресивні мультфільми, фільми та комп'ютерні ігри. Натомість запропонуйте послухати добру казку або заспівати разом із вами гарну дитячу пісеньку.

7. Дотримуйтеся вимог раціонального та висококалорійного харчування дитини.

8. Загартовуйте малюка обтиранням, обливанням, купанням тощо.

Виконання всіх перелічених умов та корекційна робота логопеда допоможуть подолати складне порушення.

Будьте терплячі, успіхів вам!

Консультація для батьків

«РОЛЬ БАТЬКІВ У РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ ДІТЕЙ»

Для нормального розвитку дитини з перших місяців найважливішим є спілкування, у процесі якого малюк може опанувати людське мовлення, що відіграє головну роль як в діяльності дитини, так і в пізнанні навколишнього світу. Розвиток мовлення у процесі онтогенезу відбувається паралельно з фізичним і розумовим розвитком. Усі психічні процеси у дитини - сприйняття, пам'ять, увага, мислення, цілеспрямована поведінка – постають за безпосередньої участі мовлення.

Усіх батьків рано чи пізно починає турбувати питання правильного мовлення дитини. Вони мріють щоб малюк був здоровим, розумним і ставши дорослим досяг життєвих і професійних успіхів, прагнуть, аби він зростав вільним у спілкуванні та впевненим у власних можливостях. І чи не найсуттєвішою умовою для цього є оволодіння правильним мовленням. Лише тоді, коли дитина постійно чутиме чітке, виразне мовлення, вона навчиться правильно розмовляти, краще розумітиме мовлення оточуючих, легко передаватиме власні думки й бажання. У сім’ї дорослі розуміють дитину з півслова. І якщо навіть він має мовленнєві недоліки, ніякого дискомфорту у спілкуванні не відчуває. Проте для сторонніх часто виявляються незрозумілими спотворені, неправильно вимовлені дитиною слова. Таке мовлення ускладнює спілкування з ровесниками. Якщо ви помітили, що однолітки сміються над мовленням вашого малюка, спробуйте об’єктивно оцінити ситуацію. Не забувайте, що дитина може поступово усамітнитися, що дедалі більше затримуватиме мовленнєвий розвиток і негативно впливатиме на її характер. Вона може стати дратівливою, замкненою, плаксивою. Тому надзвичайно важливо своєчасно допомогти дитині у виправленні мовленнєвої вади. В процесі виховання дітей, які мають мовні порушення, батькам необхідно постійно обдумувати свою поведінку і свої позиції. Взаєморозуміння, взаємоповага батьків і членів родини грають важливу роль в профілактиці психогенних проявів у дітей, які мають порушення мовлення.

Мовлення дорослих, як зразок для наслідування, так і джерело позитивних емоційних переживань зберігає значення на протязі всього дитинства. Але її не слід порівнювати з дитячою вимовою. «Сюсюкання» може лише затримати дитину на етапі інфантильної вимови. Велику допомогу в стимуляції розвитку мовлення допомагають вправи на розвиток дрібної моторики рук. При низькій мовленнєвій активності треба всіляко заохочувати дитину. Батьки, які страждають неправильною мовою, повинні консультуватися у логопеда про правила їх мовного спілкування з дитиною. Саме мовлення батьків є зразком для мовного розвитку дитини. Починати розмовляти з дитиною треба якомога раніше, постійно і багато. І чим раніше буде виявлена патологія мовлення, тим раніше, якісно та правильно буде надана логопедична допомога. Чим раніше буде розпочата домовленнєва корекційна робота, тим з меншими відхиленнями буде йти руховий, мовний та інтелектуальний розвиток вашої дитини.

Шановні батьки! Ви повинні орієнтуватися у вікових нормах розвитку всіх компонентів мовлення (звуковимови, лексики, граматики, фонематичних процесів), щоб вчасно допомогти своїй дитині і у разі потреби звернутися до логопеда ще до початку навчання дитини у школі.

Головне, на що треба звернути увагу – це пізня поява мовлення. Перші слова можуть з’явитися тільки в півтора року, а інколи і в два-три роки (замість 12 – 13 місяців), а перші фрази – в 4 – 5 років. Подібна затримка розвитку мовлення може бути викликана уповільненням темпів дозрівання мовленнєвих центрів мозку або патологічним формуванням мовлення. В першому випадку, дитина рано чи пізно наздожене однолітків, а в іншому - без спеціальної допомоги, мовлення може залишитися порушеним на протязі всього життя.

Що ж стосується звуковимови, до 5 років, ще не всі звуки рідної мови діти можуть вимовляти правильно. До 3 років важко вимовляють такі звуки як «Ч», «Щ», «Ж», «Ш», і тільки після 4-5 років діти оволодівають звуком «Р». Подібні дефекти звуковимови пов’язані з незрілістю артикуляційного апарату. При важких порушеннях мовлення дефекти вимови зберігаються і після 5 років, а інколи і в шкільні роки. Дитина заміняє важкі для нього звуки на більш легкі за вимовою, але схожі за звучанням. В найбільш тяжких випадках порушена не тільки звуковимова, а й тембр та виразність мовлення. Найбільш ефективні міри профілактики порушень мовлення - це усунення причин, які їх викликають. Дуже важливо проводити заходи по оздоровленню матері до, і в період вагітності, контролювати період вагітності і попередити її ускладнення. Малюків потрібно вчити правильно вимовляти звуки в словах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією, правильно дихати під час мовлення, вчити дитину узгоджувати слова в реченнях в роді, числі й відмінках, правильно будувати речення. При цьому слова треба вимовляти правильно і зрозуміло, вимовляючи їх до кінця так, щоб дитина бачила вашу артикуляцію. Речення повинні бути прості, але повні. В перші місяці життя потрібно приділяти увагу емоційності, а пізніше (5-6 місяців) на простоту мовлення. Не забувайте, що мовлення, звернене до дитини, повинно бути емоційним. А ще, грайте з дитиною в мовні та пальчикові ігри, дрібна моторика рук і точна артикуляція звуків знаходяться в прямій залежності. Чим більша рухова активність, тим краще розвинуте мовлення.

Важливу роль у профілактиці та виправленні мовних недоліків займає гра. Адже гра – супутник дитинства, провідна діяльність, під час якої коригується та розвивається дитяче мовлення й особистість в цілому. Яку гру обрати, щоб вона була не лише цікавою, а й корисною для дитини? Як методично правильно організувати й провести її, дотримуючись певної системи? Під час проведення ігор різних типів із мовленнєвими завданнями вам допоможуть запропоновані такі правила:

організуйте постійне, добре освітлене робоче місце, акуратно і зручно розмістіть ігровий матеріал, приберіть зі столу зайві речі, вимкніть радіоприймач і телевізор, подивіться на годинник, щоб зорієнтуватися, скільки часу триватиме заняття-гра;
не забувайте, що дитина тільки-но починає вчитися правильно розмовляти, і ваше завдання – допомогти їй у цьому;
під час виконання ігрових завдань у дитини, особливо на початкових етапах можуть виникати труднощі. Не акцентуйте увагу на цьому, не дорікайте, коли в неї щось не виходить, якщо чогось вона не вміє. Не повторюйте за малюком неправильну вимову звуків, розмовляйте з ним тільки правильно та своєчасно виправляйте;
кожна дитина – індивідуальність, її розвиток відбувається за власними законами, тому не порівнюйте свого малюка з однолітками, які можливо, випереджають його у своєму розвитку;
ніколи не відмовляйте дитині в проханні погратися з нею. Спочатку самі ознайомтеся зі змістом гри, її правилами і тільки потім своїми словами поясніть дитині, як грати в цю гру. Якщо потрібно проведіть попередню бесіду. Так ви емоційно підготуєте малюка до гри. Запропонуйте йому віршик, загадку, лічилку, закличку. Хай малюк вивчить їх разом із вами. Заохочуйте словесну творчість дітей, спонукайте їх до складання закличок та лічилок, до ігор. Радійте кожному успіхові дитини разом із нею;
якомога більше розмовляйте з дитиною, спонукайте її до запитань. Пояснюючи говоріть чітко, виразно, спокійно. Переконайтесь, що малюк розуміє значення всіх слів. За потреби у присутності дитини зверніться до словника;
ігрові завдання не повинні бути занадто простими (малюкові нецікаво їх виконувати), чи складними (дитина відчуватиме невпевненість у своїх силах). Добирайте навантаження таким чином, щоб воно відповідало вікові, мовленнєвим і психофізичним можливостям дитини, було цікавим та доступним для сприймання. Фантазуйте, придумуйте власні варіанти ігор, аналогічні тим, які викликають особливі труднощі у вашої дитини. Адже найкраще знаєте свого малюка саме ви;
пам’ятайте, що у дітей із мовленнєвими порушеннями страждають всі психічні процеси. Тому під час мовленнєвих завдань дитині потрібно давати більше часу для роздумів. Не слід підганяти її з відповіддю, краще повторити завдання ще раз, і тільки після невдалих багаторазових спроб натякніть в якому напрямку слід шукати вирішення цього завдання. Виявляйте свою кмітливість;
може статися, що дитина не спроможна виконати завдання. Запропонуйте їй полегшений варіант. Якщо ж і він не вдається – відкладіть гру і поверніться до неї завтра. Коли і наступного разу дитина не зможе виконати завдання, незважаючи на ваші натяки й підказки, докладно поясніть спосіб вирішення, запропонуйте спочатку легший, а потім ускладнений варіант. Через деякий час варто повернутися до цієї гри, аби переконатися, що дитина справді добре засвоїла навчальний матеріал;
не примушуйте дитину продовжувати гру, якщо в неї щось не виходить або вона втомилася. Внаслідок примусу у малюка виникає страх перед можливим покаранням, і вся його енергія піде не на розумову роботу, а на подолання небажання продовжувати заняття. Це призводить до того, що дитина часто відволікається, робить багато помилок. Будьте терплячими, не виявляйте негативних емоцій, адже це може призвести до ще більшого ускладнення мовленнєвого порушення – заїкання або неврологічних розладів. Намагайтеся переключити увагу дитини на інший вид роботи;
якщо ж рівень розвитку дитини не зріс, ви припустилися помилки: підвищили вимоги, використовували занадто складні ігри, залучаючи дитину до ігрової діяльності, користувалися авторитарними методами, і це звичайно негативно позначилося на емоційному самопочутті малюка, на його бажанні спілкуватися з вами у процесі гри, на його ініціативності, проаналізуйте свою тактику і ліквідуйте перешкоди. Запам’ятайте золоте правило організації і керівництва будь-якою діяльністю дитини, в тому числі й грою: дитині має бути цікаво і комфортно! Тільки за такої умови розвиток усіх сторін особистості малюка буде повноцінним;
відзначайте всі досягнення дитини під час гри. Не будьте байдужими та пасивними. Намагайтесь об’єктивно оцінювати свою дитину, відзначайте сильні та слабкі риси її характеру;
навчайте за допомогою активної дії і живого невимушеного спілкування. Саме так дитина навчиться правильно розмовляти, опанує рушійні фактори розвитку – три «само»: самоконтроль, самооцінка, самовдосконалення;
пам’ятайте, що саме в дошкільний період мовлення дитини розвивається найінтенсивніше, а головне, воно гнучке для подолання мовленнєвих вад, тому чим раніше ви звернетеся за допомогою до спеціаліста, тим швидше дитина оволодіє правильним мовленням;
не соромтеся звертатися за допомогою логопеда. Адже тільки завдяки співпраці логопеда й батьків, використанню цікавих і доступних видів роботи у дітей нормалізується процес оволодіння мовленням. Мовленнєва гра, за вмілого керівництва з боку дорослих, здатна творити чудеса. Щоденно проводячи ігри зі своєю дитиною, ви переконаєтесь, що саме гра для неї - найефективніший засіб навчання та виховання, коригування й розвитку мовлення, особистості в цілому.

Продовжуйте активно шукати відповіді на проблемні питання, спілкуватися з малюком українською мовою, розвивати пізнавальний інтерес, допитливість. Пам’ятайте, що процес навчання мовлення дитини не може ґрунтуватися на простих однозначних і готових рецептах. Його кінцевий успіх багато в чому визначиться вашим творчим підходом до запропонованого матеріалу.

Шановні батьки, не сподівайтесь на швидкий ефект у навчанні, адже малюк тільки-но починає знайомитися з рідною мовою. Отже, батьки, від вас залежить майбутнє ваших дітей. Ви маєте набратися терпіння, зацікавити дитину і, таким чином, включити її у цілеспрямовану роботу. Тільки у співпраці з дитиною ви зможете досягти бажаного.

Мовлення дорослих – приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мовлення дорослих, які оточують її з раннього дитинства. Малюк навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування. Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеві діалектизми.

Яскравае, виразне мовлення дорослих привертає увагу дітей, полегшує розуміння її і запам’ятовування . Сухе, монотонне мовлення не повинно бути зразком для наслідування. Виразність забезпечується інтонацією, що надає мові мелодійності. Не можна кричати в розмові з дитиною. Голосна, криклива мова викликає у дітей байдуже ставлення до її змісту, роздратованість у поведінці. Дитина намагається відповісти батькам таким же тоном і це надає мові відтінок грубості.

Слід також дотримуватися відповідного темпу мовлення. Не розмовляйте з дітьми швидким темпом, оскільки стежити за такою мовою дітям важко, вони відволікаються, стомлюються слухати, так виховується неуважність до слова. Крім того, коли дитина наслідує швидкий темп мовлення батьків, у неї може виникнути заїкання.

Справжнім скарбом рідної української мови є твори усної народної творчості – приказки, загадки, скоромовки, вірші, казки. Дорослим необхідно вживати влучні вирази, народні перлини в живій розмовній мові, вивчати з дітьми народні твори.

Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає малюку встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки і побажання, сприяє успішному навчанні у школі.

Консультація для батьків

«МІМІЧНИЙ МАСАЖ»

Шановні батьки! Чи знаєте ви, що чітка і правильна вимова звуків безпосередньо залежить від стану м'язів обличчя дитини?

Цивілізація пред'являє все більш високі вимоги, причому буквально з пелюшок. Найважливіша умова успішної соціалізації - вміння добре говорити. Ви, звичайно, виконуєте всі завдання логопеда, робите артикуляционную і пальчикову гімнастику, багато розмовляєте з малюком. Все це стимулює розвиток мовлення дитини і допомагає формувати поняття. А хорошу дикцію забезпечить активізація мімічних м'язів обличчя за допомогою мімічного масажу. Особливо корисним буде мімічний масаж для діток з дизартрією - тяжким розладом усієї мовленнєвої діяльності, при якому порушується не тільки звуковимова майже усіх груп звуків, але і просодична сторона мовлення: голос, інтонація, темп, ритм. Як саме його застосовувати, можна дізнатися за посиланням https://drive.google.com/open?id=1WYw9kvUsz-emvzAjhHHKM0zYI3wjHXL_

Консультація для педагогічних працівників закладів освіти

"ВЗАЄМОДІЯ ВЧИТЕЛЯ-ЛОГОПЕДА ТА ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ ПРИ РОБОТІ З ДІТЬМИ, ЩО МАЮТЬ ПОРУШЕННЯ МОВЛЕННЯ"

Психолінгвістика розглядає мовлення як один із видів людської діяльності, що потребує специфічних умінь: орієнтуватися в умовах спілкування, планувати висловлювання, реалізувати намічену програму, контролювати хід і наслідки процесу мовлення.

У пояснювальній записці програми навчальної дисципліни "Українська мова" для загальноосвітніх навчальних закладів вказано : "Основна мета цього курсу полягає у формуванні ключової комунікативної компетентності молодшого школяра, яка виявляється у здатності успішно користуватися мовою (всіма видами мовленнєвої діяльності) в процесі спілкування, пізнання навколишнього світу, вирішення життєво важливих завдань".

Досягнення поставленої мети передбачає виконання таких завдань:

– вироблення в учнів мотивації навчання української мови;

– формування комунікативних умінь;

– гармонійний розвиток усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання-розуміння, говоріння, читання і письма);

– опанування найважливіших функціональних складників мовної системи;

– соціокультурний розвиток особистості;

– формування в учнів уміння вчитися.

Реалізація вищезазначених завдань не можлива без добре розвиненого мовлення дитини, всіх його компонентів (фонетичний, фонетико-фонематичний та лексико-граматичний). Якщо вчитель помітив проблеми у розвитку якогось з компонентів мовлення, то він має порекомендувати батькам звернутися до шкільного логопеда. Але розвиток мовлення не обмежується заняттями на шкільному логопункті, а передбачає логопедизацію всього навчального процесу. Щоб подолати вади мовлення у дитини, вчитель початкових класів та вчитель-логопед мають працювати в тісному взаємозв’язку.

Одним з провідних видів діяльності дитини в молодшому шкільному віці є гра. Тому організація корекційно-розвивальної мовленнєвої діяльності та формування комунікативної компетентності молодших школярів через гру дає дуже помітні результати. Захопившись грою, діти не помічають, що навчаються. У грі розвивається не тільки мовлення, а й мислення, уява, фантазія дитини і виникає потреба висловитись. Для розвитку мовлення та навичок спілкування запропонуйте дітям такі ігри – вправи, які можна знайти за посиланням https://drive.google.com/open?id=1LJLvcyFIiJC2sM06nojeHAD-1QFUx9pU

Консультація для батьків

"АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА В ДОМАШНІХ УМОВАХ"

Шановні батьки!

Формування правильної звуковимови у дітей - це складний процес. Дитині належить навчитися управляти своїми органами мовлення, сприймати звернену до неї мову, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним мовленням.

Виразність і чистота вимови звуків залежить від багатьох факторів, в першу чергу, від анатомічної будови артикуляційного апарату, від того, як діють язик, губи, щелепи, від уміння людини відчувати рухи органів артикуляції.

Для формування правильної звуковимови потрібні сильні, пружні і рухливі органи мовлення - язик, губи, м'яке піднебіння. Всі мовленнєві органи складаються з м'язів. Якщо можна тренувати м'язи рук, ніг, спини і т. п., значить, можна тренувати і м'язи язика і губ. Для цього й існує спеціальна артикуляційною гімнастика. Навіть, якщо дитина ще не говорить, артикуляційна гімнастика допоможе зміцнити м'язи органів артикуляції та підготує базу для формування правильної звуковимови.

Систематичне виконання артикуляційних вправ дозволяє:

Підготувати артикуляційний апарат до постановки звуків (чим раніше з дитиною починають займатися артикуляційною гімнастикою, тим швидше у неї з'являються звуки рідної мови).
Артикуляційні вправи допомагають дітям зі складними мовленнєвими порушеннями швидше подолати дефекти звуковимови.
Артикуляційна гімнастика дуже корисна дітям, про яких кажуть «каша в роті». (бо у таких дітей знижений тонус м'язів щік, губ і язика).

ВИМОГИ ДО ВИКОНАННЯ АРТИКУЛЯЦІЙНОЇ ГІМНАСТИКИ

Заняття має проводитись перед дзеркалом щоденно протягом 5-10 хвилин.
Кожну вправу необхідно повторити 5-10 разів.
В процесі виконання необхідно стежити за якістю виконання руху, всі вправи повинні виконуватися точно і плавно.
Наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого апарату повинні повернутись у вихідне положення, а потім - у стан спокою.
При підборі вправи необхідно дотримуватися певної послідовності - йти від простих вправ до більш складних.
Кожну вправу слід виконувати повільно, чітко, ритмічно, рахуючи подумки (за необхідності дорослий може рахувати вголос).
Використовуючи дзеркало, потрібно слідкувати за тим, щоб у дитини працювали лише ті м'язи, які тренуються у даній вправі. Шия та плечі не повинні напружувтись.
Під час виконання вправ можна використовувати свою долоню та долоню дитини для імітації рухів язика.
Артикуляційна гімнастика не повинна набридати дитині та спричиняти її перевтому.

Порада логопеда! Не розпочинайте артикуляційну гімнастику, якщо у дитини немає носовичка та не вимиті руки. Інколи доводиться показувати пальчиком дитини точне розміщення язика у роті. Також для цього доречно використовувати гігієнічні ватні палички. Як правило, під час виконання артикуляційних вправ у дитини виділяється слина. Після кожного виконання вправи нагадуйте: «Закрий ротик. Ковтни слину».

Заняття повинні проходити в ігровій. Заборонено примушувати дитину займатися. Необхідно зацікавити: «Давай пограємо з язичком...». Можна залучити улюблену іграшку: «Давай покажимо зайчиу, як правильно виконувати гімнастику для язичка». Успішне навчання та розвиток дітей, безперечно, потребує поєднання занять із грою, використання художнього слова, цікавого ілюстративного матеріалу. Дитина, захоплюючись, не помічає, що її навчають, а тому легше і швидше долає труднощі, набуває необхідних навичок і знань. Ігрові прийоми проведення артикуляційної гімнастики знімають у дітей напруження, заохочують їх до наступних корекційних занять, надають упевненості у своїх силах,

Для того, щоб дитина не втрачала інтересу до занять, можна використовувати різноманітні форми проведення артикуляційної гімнастики, які можете знайти за посиланням https://drive.google.com/open?id=1j23tFe_Ke5OX8Cumz82GVHjQqM4Y8T3w

Консультація для педагогічних працівників закладів освіти

"АРТИКУЛЯЦІЙНА ГІМНАСТИКА. ДЛЯ ЧОГО ВОНА ПОТРІБНА"

Артикуляційна гімнастика – це комплекс вправ для органів мовного апарату: губ, язика, нижньої щелепи. Вона сприяє: · укріпленню м’язів артикуляційного апарату;

· розвитку їх рухливості;

· виробленню правильних артикуляційних укладів, необхідних для постанови звуку;

· виправленню наявних порушень звуквимови;

· виробленню чіткої дикції;

· успішному оволодінню ораторським мистецтвом.

Чітка звуковимова та дикція необхідні не тільки для результативного спілкування, але і для успішного оволодіння письмом. Перед тим, як записати слово, ми спочатку його промовляємо про себе. Тому вади звуковимови призводять до неправильного використання букв при письмі.
Артикуляційна гімнастика не має залишатися надбанням тільки вчителів — логопедів. Вона повинна бути в арсеналі кожного вихователя, учителя початкових класів, керівника гуртка виразного читання, батьків. Засвоюючи з дітьми абетку, навчаючи їх грамоти й читання, батьки, вихователі і вчителі повинні звертати увагу на особливості артикуляції того чи іншого звука, проводити артикуляційні фізкультхвилинки. Коли ми маємо на меті тільки покращення дикції, артикуляційні вправи можуть застосовуватися довільно, у будь-якій послідовності, як ігровий момент або своєрідна щоденна фізкультхвилинка під час різноманітних занять, під час проведення ранкового кола у молодших класах тощо. Дізнатися більше Ви можете за посиланням: https://drive.google.com/open?id=1vNr6boBTz2GBBTzoYkJPJByJ6V9-N34n

Консультація для педагогічних працівників закладів освіти

"ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕНЬ ПИСЬМА"

Дисграфія визначається як специфічне і стійке порушення процесу письма, обумовлене відхиленнями в діяльності тих аналізаторів, які відповідають за процес письма. Дисграфія – це особливість, коли дитині важко писати і, відповідно, опанувати цю навичку. Тим не менше, є методики і поради, як полегшити навчання таким дітям у звичайному класі.

Ми зіткаємося з тим, що педагоги практично нічого не знають про дисграфію – але це не їхня провина, їх ніхто цього не вчив. Дисграфіков у світі близько 20%. Кажуть, що їх кількість збільшується. Можливо, це пов’язано з тим, що раніше про цю особливість не знали. Її почали розуміти лише близько 45-50 років тому.

Всі люди мислять образами, і діти з дисграфією вивчають мову теж через образи (коли маленькі й ще не вміють писати). Мама каже: “Закрий двері” – і закриває двері (тобто показує). Це образ.

Коли дитина вчиться читати, стикається з символами (буквами). Для неї це складно. Але вона все одно якось намагається читати. І читає, наприклад, “люди йшли по стежці крок за кроком”. Вона розуміє, як це – “закрий двері”. А “крок за кроком” – це як? У дитини немає на це образу.

Виходить, що її мозок починає працювати на те, щоб витягнути цей образ, а його немає. У цей час усі діти вже читають далі, а вона намагається знайти образ. У підсумку, дитина витрачає велику кількість енергії: втомлюється і відволікається, наприклад, на пташку. Тому дисграфія завжди супроводжується синдромом дефіциту уваги. І тоді кажуть: “Він не може писати, тому що неуважний, непосидючий і взагалі ледар”. А насправді дісграфіки – це не те, що не ледарі. Це орачі. Тому що нам, щоб зрозуміти текст, достатньо прочитати один раз, дисграфіку – 10 разів.

Є маркери, як за почерком можна зрозуміти, що, можливо, є проблеми з письмом. Але важливо не забувати, що вчителі – не лікарі й діагнози не ставлять. Але вони можуть відстежити якісь прояви.

Синдром дефіциту уваги – один з них. Проте дисграфія йде поруч з ще трьома компонентами: дислексія, дискалькулія, диспраксія.

Дислексія – це коли є проблеми з розумінням мови.

Дискалькулія – коли є чітко виражена проблема з цифрами: з запам’ятовуванням, написанням і обчислювальними діями.

Диспраксія – порушення орієнтації в просторі або координації рухів. Тому такі діти не можуть зловити м’яч з відстані двох метрів. Вони хочуть, але не можуть правильно розрахувати відстань і траєкторію польоту. Такі діти також вдаряються об кути меблів, хоча впевнені, що їх обходять.

Майже жоден дисграфік не може зав’язати шнурки. Це начебто просто, але і складно. Якщо в нас немає кросівка і шнурків – як пояснити, як їх зав’язати? Як дитина вчиться зав’язувати шнурки? Вона дивиться, як це робите ви – і повторює. Іноді придумує свій спосіб зав’язування. Але для дисграфіка це складна маніпуляція, тому що складається з кількох одночасних дій. До цього всього (дисграфія, дислексія, дискалькулія, диспраксія), як наслідок, додається синдром дефіциту уваги. Це означає, що в людини з дисграфією, обов’язково є все інше. Але щось одне або два буде яскраво виражено.

У всьому світі говорять, що остаточний висновок, що в дитини дисграфія, можна зробити в першому півріччі другого класу. Це час, коли дитина повинна сформувати навичку письма. У першому класі, коли дитина тільки починає писати, ми можемо помилитися. Які є ознаки дисграфії, як полегшити життя для учня - дисграфіка та що взагалі з цим може зроити вчитель за посиланням: https://drive.google.com/open?id=1shTFYOsNwIoTkDy0IiPKckc7OOb7GOGB

Консультація для батьків

"РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВОГО ДИХАННЯ"

Шановні батьки! Чи знаєте ви, що голос людини утворюється під час видиху? Доросла людина за один видих здатна вимовити фразу з 10-15 слів. Крім того, під час вимови майже всіх звуків рідної мови мовленнєвий видих має бути спрямований і здійснюватись через рот (без часткового попадання у ніс). Виключенням є два «носових» звука [м] та [н].

На заняттях логопед вчить дітей правильно користуватися диханням в процесі мовлення. Завдання батьків - закріплювати у дитини отримані навички. А допоможуть Вам у цьому нескладні дихальні вправи на розвиток фізіологічного (звичайного) і мовленнєвого (в процесі мовлення) дихання: https://drive.google.com/open?id=1NgkKeL8z3qW6ndH0vD9VtJuqJ9zuL5UU

Інформаційне повідомлення

для педагогів від вчителя - логопеда

Представлена презентація "Особливості формування приголосних та голосних звуків у мовленні дитини", де розглянуті основні динамічні зміни в процесі формування приголосних та голосних звуків дитини до початку навчання в школі.

Посилання https://drive.google.com/open?id=1d4xIliwNVGs0kQ9ILylxd7X3wKdIe1UQ

Консультація для батьків

"РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВОГО ДИХАННЯ"

До уваги батьків пропонуються ігри, які допоможуть Вашим дитям подружитися зі словом, навчитися розповідати, знаходити цікаві слова, а в підсумку зробити мовлення дитини багатше і різноманітніше. Ці ігри можуть бути цікаві та корисні. В них можна грати як під час карантину, так і у вихідні дні, свята, в будні дні вечорами, коли дорослі та діти збираються разом після чергового робочого дня. Під час гри зі словом враховуйте настрій дитини, її можливості та здібності. Грайте з дитиною на рівних, заохочуйте її відповіді, радійте успіхам і маленьким перемогам! Ігри Ви можете знайти за посиланням https://drive.google.com/open?id=1RvX1cUzQJf0kduYj-9xZCkKS2OSsSoYd

Консультація для батьків

"АВТОМАТІЗАЦІЯ ЗВУКА [р] У СКОРОМОВКАХ ТА ВІРШАХ"

До уваги батьків пропонуються готові скоромовки та вірші, які дозволять автоматизувати Вашій дитині звук [Р]. Допоможіть своїй дитині досягти бажаного, що дозволить їй покращіти свою успішність в письмі та навчанні або буде сприяти для становлення даних навичок в найближчому майбутньому.

Знайти скоромовки та вірші Ви можете за посиланням:

https://drive.google.com/file/d/1A1ul4ORrQ95aCdtD55b85rNFwrMfhO_U/view?fbclid=IwAR36OA6_jD4pTh37fLmTULnxdegHl0__J1n679VLSjBtMxVxAK4NiI_YmqQ

Консультація для батьків

"ТРЕНУЙМО ПАЛЬЧИКИ - РОЗВИВАЄМО МОВЛЕННЯ"

Ваш малюк постійно вивчає, осягає навколишній світ. А чи знаєте Ви, що основний метод накопичення інформації -дотики. Дітям необхідно все хапати, чіпати, гладити і пробувати на смак! Якщо дорослі намагаються підтримувати це прагнення, пропонуючи малюкові різні іграшки (м'які, тверді, шорсткі, гладкі, холодні і т.п., ганчірочки, предмети для дослідження), він отримує необхідний стимул для розвитку. Доведено, що мовлення дитини і його сенсорний (чутєвий) досвід взаємопов'язані. Якщо рух пальців рук відповідає віку, то й мовний розвиток знаходиться в межах норми; якщо рухи пальців відстають, то затримується і мовленнєвий розвиток. Мова вдосконалюється під впливом кінетичних імпульсів, що надходять в кору головного мозку від рук, точніше, від пальців.